У мене теж був момент, коли довелося терміново підтягувати мову, тільки в моєму випадку це сталося через навчання. Я вступив на коротку програму обміну, і вже за кілька тижнів зрозумів, що без нормального володіння мовою практично нереально спілкуватися ні з викладачами, ні з місцевими. Спочатку пробував учити сам, але чесно — це було як топтатися на місці: ні структури, ні контролю, ні розуміння, в якому напрямку рухатися. Тому почав шукати репетиторів і швидко помітив, що набагато легше, коли займаєшся з людиною, яка дає не тільки вправи, а й пояснює, як звучить реальна мова в побуті. Я зараз користуюся платформою, бо там можна підібрати викладача під свій темп і свої болючі моменти — ось, власне, посилання, яке в мене збережене як закладка:
тут. Для мене зручно, що можна дивитися досвід викладача, формат занять та орієнтовний рівень студентів, з якими він працює. Величезний плюс у тому, що репетитор помічає мої типові помилки й одразу ловить, де я плутаюся: чи то вимова, чи закінчення, чи наголос. Ще порада від мене — розмовляйте вголос навіть короткі тексти, бо так вухо звикає до звучання, а язик — до нових звуків. Я, наприклад, читав уголос оголошення в транспорті й навіть меню в кав’ярнях, і хоч виглядав дивно, але мова після цього зайшла набагато швидше.
